Кучер Т.В., Мерзлікін С.І., Журавель І.О.
Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна

Епілепсія — однe з найпоширених захворювань нервової системи з кількістю хворих у світі понад 40 млн осіб. В Україні сьогодні на обліку перебуває близько 100 тис. пацієнтів з діагнозом на епілепсію, а реальна картина — це 500 тис. хворих з її проявами. Специфіка фармакотерапії епілепсії полягає у довготривалому лікуванні пацієнтів, іноді протягом всього життя, що обумовлює високу ймовірність виникнення побічних ефектів та гострих отруєнь при передозуванні. В Україні серед протисудомних засобів найчастішого використання у лікуванні епілепсії має препарат нового покоління похідне фенілтриазину — ламотриджин. Його застосовують у вигляді додаткової терапії при лікуванні рефрактерної епілепсії, у вигляді монотерапії у пацієнтів з вперше встановленим діагнозом і при рефрактерних формах епілепсії.

У вітчизняній літературі побічні ефекти ламотриджину висвітлено у стислому вигляді. В основному лікарському засобу притаманні такі побічні ефекти, як от запаморочення, головний біль, нудота, сонливість, диплопія, астенія, а також шкірний висип. Не опубліковано даних стосовно зареєстрованих в Україні випадків отруєння ламотриджином.

Метою роботи було проведення детального інформаційного огляду щодо побічних дій, а також випадків та наслідків отруєнь ламотриджином для обґрунтування доцільності розробки методик аналітичної діагностики останніх.

Нами здійснено огляд зарубіжних інформаційних джерел щодо мети дослідження. Так, на веб-сайтах [www.fda.com; www.patientsville.com] про побічні ефекти ламотриджину висвітлено більш детально. Дерматологічні реакції: часто — шкірний висип, рідко — синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла. З боку системи кровотворення: рідко — нейтропенія, лейкопенія, анемія, апластична анемія, агранулоцитоз. З боку ЦНС: часто — дратівливість, тривожність, головний біль, втома, сонливість, безсоння, запаморочення, порушення рівноваги, тремор, ністагм, збудження, порушення рівноваги, почастішання судомних нападів. З боку органу зору: диплопія, нечіткість зору, кон'юнктивіт. З боку травної системи: часто — нудота, блювання, діарея, рідко — порушення функції печінки, печінкова недостатність. З боку кістково-м'язової системи: артралгії, болі в попереку. Алергічні реакції: синдром гіперчутливості з такими проявами, як лихоманка, лімфаденопатія, набряк обличчя, гематологічні порушення, ураження печінки, поліорганна недостатність. На веб-сайті FDA та у зарубіжних наукових джерелах виявлено 639 випадків отруєнь ламотриджином, з них 33 — летальних у період з 2007 по 2010 року. Випадки було зареєстровано в країнах Європи, Північної Америки, Південної Америки, США, Азії, Нової Зеландії, Африки. Найбільша кількість зареєстрованих отруєнь у США пояснюється, перш за все, доступністю до бази даних FDA та поширеним, особливо в останні роки, застосуванням ламотриджину. Високий показник отруєнь у країнах Європи пов'язаний зі "старінням нації", яке обумовлене збільшенням кількості хворих на ламотриджин серед пацієнтів похилого віку.

Серед причин отруєння ламотриджином в основному визначені такі: отруєння під час лікування (терапевтичні дози), навмисне (суїциди) та ненавмисне передозування препарату. Причинами здійснення суїциду у хворих на епілепсію найчастіше є депресивні стани, які виникають внаслідок ускладнення захворювання, тривале застосування та залежності (алкогольна, наркотична). Симптоми передозування: зниження рівня свідомості, кома, затримка серцебиття. Специфічного антидоту при отруєнні не існує.

Проведений також огляд літератури стосовно методик виявлення та кількісного визначення ламотриджину в об'єктах біологічного походження при отруєнні. Висвітлені методики в основному стосуються фармацевтичного аналізу та відсутні дані щодо методик систематичного хіміко-токсикологічного аналізу на ламотриджин. Проведеним дослідженням показано доцільність розробки методик аналітичної діагностики отруєнь ламотриджином.