Гжегоцький М.Р., Кузьмінов Б.П, Зазуляк Т.С., Кузьмінов О.Б., Грушка О.І.
Національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Процес виробництва лікарських засобів передбачає використання хімічних речовин з високою біологічною активністю. На організм працівників хіміко-фармацевтичних підприємств ці речовини можуть діяти інгаляційним щляхом, перорально, а також у результаті контакту зі шкірою або слизовими оболонками. При цьому більшість лікарських засобів здатні утворювати міцні зв'язки з білками, виступаючи в ролі гаптену, і внаслідок повторного потрапляння в організм спричиняти алергічну реакцію.

В рамках розробки гігієнічних регламентів допустимого вмісту у повітрі робочої зони таких лікарських засобів, як L-лізину есцинат, дифенгідраміну гідрохлорид (димедрол), ціанокобаламін (вітамін В₁₂) та вісмуту цитрат (ВАТ "Галичфарм" м. Львів), було проведено токсикологічні дослідження і вивчено алергенну дію цих речовин. Для досліджень використано статевозрілих мурчаків. Етапи досліджень: сенсибілізація тварин, проведення провокативних проб, визначення інтегральних та специфічних імунологічних показників in vitro.

Встановлено, що L-лізину есцинат за параметрами гострої токсичності відноситься до 3 класу небезпеки. Речовина не викликає змін у морфологічному складі периферичної крові дослідних тварин. Дослідження впливу L-лізину есцинату на стан клітинної ланки набутого імунітету показали, що абсолютний та відносний вміст Т-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-цитотоксичних, Т-активних, значення імуноефекторних індексів (Т/Так) в контрольній та дослідній групах тварин достовірно не відрізнялись між собою, проте спостерігалось порушення чисельності імунорегуляторних клітин, що свідчить про можливість розвитку аутоімунних процесів. Впливу сполуки на функціональний стан В-системи імунітету морських свинок не виявлено (зміни кількостей сироваткових імуноглобулінів — IgА, IgМ, IgG та циркулюючих імунних комплексів в порівнянні з контролем були недостовірними).

Ціанокобаламін, сполука 4 класу небезпеки, впливає на морфологічний склад периферичної крові дослідних тварин (відбувається зменшення відносної кількості нейтрофілів та абсолютної кількості лімфоцитів), та на показники клітинної ланки імунітету — знижується імуноефекторний індекс (Т/Так) за рахунок збільшення Т-активних лімфоцитів, а також відбувається збільшення імунорегуляторного індексу (Тх/Тцит) за рахунок достовірного зменшення Т-цитотоксичних лімфоцитів. Впливу речовини на В-систему імунітету тварин не виявлено.

Дифенгідраміну гідрохлорид — високо токсична сполука 2 класу небезпеки, може призводити до імуностимулюючої дії, збільшуючи кількість еозинофілів та лімфоцитів (включаючи Т-лімфоцити, Т-активні лімфоцити, Т-хелпери). Також речовина впливає на гуморальну ланку імунітету — спостерігається достовірний ріст рівнів ЦІК, IgA та IgG.

Під дією вісмуту цитрату (препарат 4 класу небезпеки) на мурчаків лейкоцитарна формула крові тварин та показники гуморального імунітету достовірно не змінювались в порівнянні з контролем. Проте певні зрушення кількостей імунокомпетентних клітин та циркулюючих імунних комплексів в дослідних групах тварин можуть вказувати на потенційну небезпеку сенсибілізуючої дії речовини.