Подрушняк А.Є., Малишева О.Є. Молчанова К.В.
Інститут екогігієни і токсикології імені Л.І. Медведя МОЗ України, м. Київ, Україна
В дослідженнях харчових продуктів та харчової сировини по окремим напрямкам існують свої особливості. Перш за все це стосується досліджень генетично-модифікованих організмів (ГМО). Потрапляння на внутрішній ринок та вживання ГМО, що не пройшли відповідного випробування та не були зареєстровані, може призвести до непередбачених наслідків. Тому науково обґрунтованим є гармонізація досліджень для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи з загальносвітовими нормами та чинним законодавством України, шляхом введення в процедуру оцінки "нового харчового продукту" оцінки можливого вмісту в ньому генетично-модифікованих організмів, з ідентифікацією трансгенної дії та співставленням з реєстром ГМО, що включає до себе організми, стосовно яких були проведені міжнародні дослідження. Питання регулювання вмісту генетично-модифікованих організмів в харчових продуктах є чи не найбільш актуальною проблемою гігієни харчування України. З цього приводу було проведено роботу з валідації методів виявлення ГМО методом полімеразної ланцюгової реакції, яка дозволяє детектувати типові для ГМО ДНК-маркери в генетичному матеріалі, що виділені з харчового продукту або харчової сировини.
Є загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій, а саме — національний стандарт України ДСТУ ISO/IEC 17025. Цей стандарт установлює загальні вимоги до компетентності у проведенні випробування та/або калібрування. Він охоплює випробування і калібрування, що проводяться стандартизованими, нестандартизованими методами, методами, що розроблені лабораторією, тому ключовими питаннями повинні бути: Акредитація — процедура, у ході якої національний орган з акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідного органу з оцінки відповідності виконувати певні види робіт. Атестація устаткування, та персоналу та оцінка придатності методики (валідації).
Для того, щоб пояснити які є нюанси і особливості саме практичної сторони проведення досліджень по визначенню ГМО треба звернути увагу на алгоритм проведення досліджень.
Він складається з надходження зразку, пробопідготовки та виділення ДНК, ампліфікації і відповідно візуалізації та аналізу результатів.
На етапі пробопідготовки та екстракції одним із важливих моментів є відбір проб. Тому що від правильного формування відбірки залежить достовірність результатів. Що стосується відбору проб то потрібно сказати що ГМ продукція нерівномірно розподілена особливо в великих партіях тому, щоб провести вірно відбір проб саме з великих партій формування середньої вибірки та в подальшому формування репрезентативного лабораторного зразка буде впливати на сам результат аналізу. Не менш важливим є питання стосовно інгібіторів ПЛР. Вони завжди є, і вони впливають на процес ампліфікації ДНК, тому при проведенні всіх етапів в процесі екстракції потрібно завжди дотримуватись інструкцій і виконувати всі заходи які приписані для того щоб максимально звільнити зразок від даних інгібіторів. При цьому є важливим вибір методу для екстракції. В залежності від того який зразок є різні підходи по вибору методів екстракції. Враховуючи, що зразки не є однотипні це може бути як зерно так і продукти високоочищенні або ті, що мають в складі рослинну сировину існує виділення на сорбентах, на спін фільтрах, на магнітних частинках.
Для оцінки якості виділення, тобто чи ефективно пройшла екстракція чи виділилась достатня кількість ДНК, щоб подальша ампліфікація пройшла успішно використовується, як спектрофотометричний метод так і контроль визначення вмісту високоспецифічної ДНК на гельелектрофорезі.
Контамінація — це дуже важливе питання, яке може виникнути на любому з етапів. Тому правильно організована ПЛР лабораторія, поділена на зони, та однонаправлений рух зразка, унеможливленням зворотнього руху, відповідно використання окремого устаткування тільки для цих зон, використання дезінфікуючих розчинів, ультра фіолетового опромінювання, відповідне обладнання робочих місць для персоналу. Додержання всіх цих заходів зменшить або навіть унеможливить контамінацію.