Виповнилося 70 років Бобильовій Ользі Олександрівні, заступниці директора з наукової роботи Державного підприємства «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І.Медведя Міністерства охорони здоров’я України», кандидатці медичних наук, заслуженій лікарці України, заступниці національного координатра Міжнародних програм ВООЗ «Айфіка», «Оцінка медичних наслідків аварії на ЧАЕС», «Сасакава — Чорнобиль» (Японія), «Безпека цивільних ядерних реакторів» (США).
О.О. Бобильова народилася 12 квітня 1949 р. у м. Києві. У 1967–1973 рр. навчалася у Київському медичному інституті імені О.О. Богомольця на санітарно-гігієнічному факультеті. У 1973–1976 рр. одержавши вищу освіту, протягом чотирьох років працювала лікаркою районної санепідстанції у місті Конотоп Сумської області, згодом — у Республіканській санепідстанції МОЗ України.
З 1977 р. — інспектор-лікарка Головного санітарно-епідеміологічного управління МОЗ України. 1986 рік закарбувався у пам’яті мільйонів людей Земної кулі своїм трагізмом — Чорнобильською катастрофою. Особливо боляче ця жахлива подія відбилася на українцях. Від самовідданої злагодженої роботи медиків залежали долі сотень тисяч наших співвітчизників. Ольга Олександрівна як лікарка-гігієніст особливо гостро відчувала необхідність кваліфікованих і цілеспрямованих дій. Отже, у 1986 р. вона взяла участь в організації роботи медичних установ України з ліквідації медичних наслідків аварії на ЧАЕС і вже з серпня 1986 р. — очолила відділ радіаційної гігієни Головного санітарно-епідеміологічного управління МОЗ України. Власний досвід роботи та результати наукової розробки питань, пов'язаних з оцінкою радіаційного стану на території України, забрудненої внаслідок аварії на ЧАЕС, та організацією роботи з ліквідації її медичних наслідків лягли в основу понад 40 наукових праць та кандидатської дисертації «Оцінка впливу аварії на ЧАЕС на стан здоров’я дітей» зі спеціальності «гігієна» (1994 р.).
Набутий за п’ять післячорнобильських років досвід став неоцінимим скарбом як для самої О.О. Бобильової, так і для науки і охорони здоров’я в цілому. Тому не випадково у 1991 році вона очолила ново-створене Головне управління медичних проблем аварії на ЧАЕС та радіаційного захисту населення МОЗ України і посіла посаду заступниці Головного державного санітарного лікаря з питань нагляду за об'єктами спеціального призначення, а з березня 1999 р. — першої заступниці міністра охорони здоров'я України та Головного державного санітарного лікаря України.
Ольга Олександрівна має вищу кваліфікаційну категорію із загальної гігієни, соціальної гігієни та організації охорони здоров’я. Нагороджена грамотою Верховної Ради УРСР за участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, має звання заслуженого лікаря України, а також нагороджена дипломом Генерального секретаря ООН та виконавчого координатора ЮНІСЕФ за вагомий особистий внесок у виконанні Міжнародних чорнобильських програм і соціальний захист потерпілих верств населення від наслідків ядерних випробувань та утвердження високих стандартів.
За роки роботи у МОЗ України основними напрямками наукової, організаційної та практичної діяльності було забезпечення санітарного благополуччя населення України. Ольга Олександрівна брала активну участь у розробці та організації виконання державних профілактичних програм, спрямованих на впровадження здорового способу життя, боротьбу з тютюнокурінням, наркоманією, реалізацією заходів профілактики та лікування СНІДу, туберкульозу тощо.
За роки своєї роботи в закладах державної санепідслужби і Міністерства охорони здоров'я як санітарний лікар О.О. Бобильова брала безпосередню участь у роботі зі встановлення причин та ліквідації наслідків таких екологічних катастроф та надзвичайних ситуацій як забруднення ріки Дністер шламами Стебніківського калійного комбінату в 1984 році, аварії на Чорнобильській атомній електростанції в 1986 році та наслідків радіаційного забруднення території України в 1986–2003 рр., чернівецької хвороби дітей (1988–1990), надзвичайної екологічної ситуації в с. Болеславчик, Чаусово 1, 2, Підгірне, Мічурінці Первомайського району Миколаївської області в 2000–2002 рр., катастрофічної повені на Прикарпатті у 2009 р., розслідуванні випадків масових захворювань та спалахів кору (2005–2015 рр.), а також брала участь у роботі комісії Кодекс Аліментаріус України.
З травня 2003 року О.О.Бобильова працює заступницею директора з наукової роботи Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України. Як заступниця директора займається організацією наукової діяльності Центру за напрямками: наукове обґрунтування методології державного санепіднагляду, діяльності санітарно-епідеміологічної служби та державної санітарно-епідеміологічної експертизи, їх нормативно-правового та інформаційного забезпечення; проблемами безпечного застосування пестицидів, агрохімікатів, полімерних матеріалів, інших хімічних речовин з токсичними властивостями, токсичних відходів, товарів побутової хімії, косметики, деззасобів, безпекою та якістю продуктів харчування.
О.О.Бобильова координує та контролює процес проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, яка включає комплексне вивчення документів, лабораторні дослідження, а також обстеження об'єктів та визначення пов'язаних з ними небезпечних факторів, їх оцінку на відповідність вимогам санітарних норм.
Ольга Олександрівна брала активну участь у розробці проектів «Закону України про медичне страхування, Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної влади та юридичних осіб, які проводять діяльність з отруйними речовинами, в разі виявлення таких у незаконному обігу». В якості членкині робочої групи брала участь у підготовці нової редакції Закону України «Про відходи». Також за її участі розроблено то доопрацьовано проекти нових нормативних документів, спрямованих на оптимізацію держсанепіднагляду та держсанепідекспертизи: проект державних санітарних правил; проект методичних вказівок «Проведення державних випробувань мінеральних добрив», Державні санітарні правила ДСанПіН «Полімерні і полімервміщуючі будівельні матеріали, вироби і конструкції. Гігієнічні вимоги безпеки», ДСанПіН «Полімерні і полімервміщуючі матеріали для виробництва меблів. Гігієнічні регламенти виробництва і застосування», ДСанПіН «Матеріали та вироби текстильні і шкіряні. Гігієнічні регламенти виробництв і застосування», проект ДСанПіН з питань поводження з медичними відходами. Міністерством охорони здоров'я, Міністерством охорони навколишнього природного середовища та Міністерством України з питань надзвичайний ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи затверджено методичні рекомендації «Організація проведення робіт по очищенню об'єктів, забруднених непридатними та забороненими до використання пестицидами», рекомендації з гігієни праці та захисту довкілля при роботі з об'єктами, які містять поліхлордифеніли. Поліпшенню держсанепіднагляду та методології держсанепідекспертизи сприятиме введення розробленої нею реєстраційної картки полімерних матеріалів, класифікації мінеральних добрив за ступенем небезпеки, гігієнічних вимог до їх безпечного транспортування, зберігання та застосування.
О.О.Бобильова брала участь у розробці понад 20 методичних рекомендацій з оптимізації охорони здоров’я населення, а також є автором понад 110 наукових праць.
Енергійність, цілеспрямованість, вміння об’єднувати колег, виваженість, мудрість, здатність справами підтверджувати власні переконання здобули Вам шану і повагу серед колег і друзів, шановно Ольго Олександрівно!
Нехай підґрунтям плідної професійної діяльності буде міцне здоров’я, а щирість, любов і повага рідних, друзів і колег стануть Вашим надійним оберегом! Добробуту Вам, гармонії та миру!
Колектив ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України»
Редакційна колегія журналу «Український журнал сучасних проблем токсикології»
Товариство токсикологів України