О.В. Тарахно1, Л.А. Устінова2, Н.В. Курділь3, О.Б. Скородумова4
1Організація із заборони хімічної зброї, м. Гаага, Нідерланди
2Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
3Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя міністерства охорони здоров’я України, м. Київ, Україна
4Національний Університет цивільного захисту України, м. Харків, Україна
РЕЗЮМЕ. У мирний час викид небезпечних хімічних, біологічних і радіоактивних (ХБР) речовин відбувається переважно внаслідок руйнування об’єктів інфраструктури або пошкодженого технологічного обладнання в умовах аварійної ситуації. Проте сьогодні в Україні на тлі повномасштабних бойових дій і терористичних атак ворога щоденно відбувається неконтрольований викид і поширення небезпечних речовин у довкіллі внаслідок чого утворюється зона зараження (забруднення) – територія, у межах якої концентрація небезпечних речовин є більшою, ніж гранично допустима. У цій зоні відбувається ураження людей, зараження (забруднення) території, транспортних засобів, обладнання, будівель, споруд та інших об’єктів.
Мета. Визначення першочергового комплексу заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пов’язаних з викидом (виливом) ХБР речовин і порядку застосування спеціальної обробки у вогнищі ураження або зоні зараження (забруднення).
Матеріали та методи. Стандартні операційні процедури з контролю зараження (забруднення) та проведення санітарної обробки персоналу й обладнання у зоні ХБРЯ ураження створені на підставі національних розробок і рекомендацій експертів з Організації із заборони хімічної зброї.
Результати. Спеціальна обробка (деконтамінація) – це комплекс немедичних заходів, спрямованих на зменшення рівня зараження (забруднення) або загрози його впливу на постраждалих та мінімізацію наслідків хімічного, біологічного та радіаційно-ядерного (ХБРЯ) характеру. Спеціальна обробка передбачає процес очищення від ХБР речовин поверхні об’єктів, що усуває або знижує до допустимих меж рівень зараження (забруднення) об’єктів, матеріалів тощо. Найпоширенішими методами спеціальної обробки є технічні процедури з видалення забруднення або знезараження поверхонь: змивання, протирання, змітання, збирання, прання, кип’ятіння, хімічна нейтралізація тощо. Основний засіб для проведення деконтамінації – це вода або водні розчини.
Автори пропонують набір інструкцій та покрокових дій, які необхідно здійснити, аби забезпечити санітарну обробку. Це послідовний, узгоджений процес із передбачуваними результатами, що досягається шляхом застосування чіткого розподілу завдань та логічної послідовності дій. Стандартні процедури є корисними для навчання особового складу, задіяного в ліквідації наслідків викиду небезпечних речовин, забезпечуючи можливість чітко працювати особовому складу самостійно за відсутності керівництва.
Часткова спеціальна обробка із застосуванням різних видів індивідуальних засобів захисту – деконтамінаційних комплектів, аварійних наборів, розчинів і серветок та ін. є першим і важливим етапом проведення деконтамінації персоналу та обладнання. Автори надають рекомендації з часткової дегазації одягу та обмундирування, забрудненого краплями стійких бойових отруйних речовин (зарину, зоману, VX та іприту) або парами нестійких бойових отруйних речовин (фосген, дифосген, хлорціан, синильна кислота, ВZ).
Висновки. В умовах війни, крім аварійно-рятувальних підрозділів, які безпосередньо зазнають зараження (забруднення) небезпечними речовинами під час проведення невідкладних аварійних робіт, постраждати може особовий склад сил оборони й безпеки та цивільне населення, що потрапляє до такої зони. Індивідуальні деконтамінаційні комплекти – це надзвичайно ефективні, зручні та прості у використанні засоби індивідуального захисту. Вони дозволяють рятувальникам вчасно провести власну часткову санітарну обробку, а також постраждалим, надаючи допомогу після контакту їх з потенційно небезпечними матеріалами в разі недоступності повної санітарної обробки.
Ключові слова: спеціальна обробка, санітарна обробка, деконтамінація, засоби індивідуального захисту, індивідуальні деконтамінаційні комплекти
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ/REFERENCES
1. Vale JA, Marrs TO, Maynard RC. Novichok: A murderous nerve agent attack in the UK. Clin. Toxicol. 2018;56:1093–7.
2. Б’ють «хімією»: росія збільшила застосування забороненої зброї. Електронна газета «Флот 2017». URL: https://flot2017.com/b-iut-khimiieiu-rosiia-zbilshyla-zastosuvannia-zaboronenoi-zbroi.
3. Threat Levels. Security service MI5. https://www.mi5.gov.uk/threat-levels (Accessed 18 Jun 2018).
4. Wisner B, Adams J. Environmental Health in Emergencies and Disasters: A Practical Guide; World Health Organization: Geneva, Switzerland, 2002.
5. Chilcott RP. An overview of the Health Protection Agency’s research and development programme on decontamination. Chemical Hazards and Poisons Report 2009;15:26–8.
6. Chilcott RP. Initial management of mass casualty incidents. In: Arora R, Arora P, eds. Disaster management: medical preparedness, response and homeland security. Oxford: CABI Press; 2013. 311–24.
7. Amlôt R, Edkins V, Jones DR. The ORCHIDS project: evaluation, optimisation, trialling and modelling of procedures for mass casualty decontamination. Applied Science and Analysis Newsletter. 2010;10-4:16–7.
8. Evaluation, optimisation, trialling and modelling procedures for mass casualty decontamination [ORCHIDS] [200723] – Project. 2011. Available at https://webgate.ec.europa.eu/chafea_pdb/health/projects/2007203/outputs (accessed 6 August 2018).
9. Chilcott RP, Larner J, Matar H. Primary Response Incident Scene Management: PRISM Guidance, Volume 1, Second Edition, Office of the Assistant Secretary for Preparedness and Response, Biomedical Advanced Research and Development Authority, 2018.
10. Chilcott RP, Larner J, Durrant A. Evaluation of US Federal Guidelines (Primary Response Incident Scene Management [PRISM]) for Mass Decontamination of Casualties During the Initial Operational Response to a Chemical Incident. Ann Emerg Med. 2018.
11. US Army Soldier and Biological Chemical Command. Guidelines for Cold Weather Mass Decontamination During a Terrorist Chemical Agent Incident. Revision 1. Aberdeen Proving Ground, Md: SBCCOM; 2003.
12. Standard operating procedure for contamination control and decontamination of personnel and equipment. Document No.: QDOC/INS/SOP/DE001 (accessed April 10, 2018).
13. Initial Operational Response to a CBRN Incident. CBRN JOPs/IOR Guidance V2July2015 (accessed November 28, 2017).
14. Nozaki H, Hori S, Shinozawa Y, Fujishima S, Takumura K, Ohki T, et al. Secondary exposure of medical staff to sarin vapor in the emergency room. Intensive Care Med. 1995;21:1032-5.
15. William Lake, Peter Schulze, Robert Gougelet, Stephen Divarco. Guidelines for Mass Casualty Decontamination During a HAZMAT/Weapon of Mass Destruction Incident, Volumes I and II. U.S. Army Chemical Biological, Radiological and Nuclear School (accessed Aug 1, 2013).
16. Personal Decontamination Kits Market Survey Report. National Urban Security Technology Laboratory. February 2017.
17. Collins S, James T, Carter H, Symons C, South worth F, Foxall K, et al. Mass Casualty Decontamination for Chemical Incidents: Research Outcomes and Future Priorities. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2021; 18(6):3079.
Стаття надійшла до редакції 9 січня 2024 р.