1Л.В. Сорокіна, асп., 2Г.В. Діденко, кандидат біол. наук, 3О.А. Голуб, доктор хім. наук, 1Л. І. Степанова, кандидат біол. наук, 1С.В. Хижняк, доктор біол. наук
1Навчально-науковий центр "Інститут біології' Київського національного університету імені Тараса Шевченка"
2Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
3Хімічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
SUMMARY. The introduction of the nanocompound that consists offullerene C60 on the surface of high-dispersed material based on aerosil (FHDMA) in the total dose of 2 mg/animal to the mice with transplanted sarcoma 37 (S37) leads to the inhibition of tumor growth that the increase of oxidant processes intensity in sarcoma 37 cells. The results of biochemical study, the evaluation ofparameters of pro-antioxidative state of blood serum and functioning of immune system of the animals point out the possibility and the safety of the use of FHDMA in the experiments in vivo.
Key words: nanocompound of fullerene С60, sarcoma 37, blood serum, antitumor immunity, oxidative processes.
Спрямований вплив на сигнальні шляхи та метаболічні процеси у пухлинних клітинах відкриває нові можливості пошуку засобів із протипухлинним ефектом. У зв'язку з цим дослідження біологічних ефектів алотропних різновидів вуглецю, зокрема фулеренів С60 та їх дериватів, по відношенню до пухлинних клітин є перспективними. Це пов'язано із наявністю у цих сполук властивостей, які можуть обумовлювати модифікацію метаболічних процесів у трансформованих клітинах [1]. На сьогодні одержано ряд дериватів фулеренів, які відрізняються за способом модифікації поверхні, що дозволяє забезпечити оптимальні умови прояву їх реакційної здатності у біологічних рідинах та всередині клітини [1].
Гідрофільність фулеренів С60, а отже, їхня біологічна сумісність, може бути підсилена шляхом модифікації групами, здатними іонізуватися у водних розчинах (гідроксильні, карбоксильні, аміногрупи тощо), а також іммобілізацією фулеренів на високодисперсних матрицях з амфіфільними властивостями [2]. Біологічна інертність та фізико-хімічні властивості (розміри, гідрофільність тощо) обумовлюють можливість використання сферичних колоїдних частинок діоксиду силіцію у формі аеросилу в якості наноматриці для фулеренів [3]. Відомо, що ці матеріали зазвичай не викликають алергічних реакцій та потенційно можуть бути розщеплені в організмі й виведені з нього [2], а можлива доставка препаратів за їх використання у більшості випадків є сайт-специфічною завдяки ефекту посиленого проникнення та утримання цих часток пухлинними клітинами [4].
Введення замісників у склад фулерену певного мірою змінює фізико-хімічні, і, звичайно, біологічні властивості молекули. Тому біологічний ефект немодифікованих фулеренів може відрізнятися від властивостей їх похідних.
Синтезовано нанокомпозит, який містить фулерен Сб0 та приєднаний за допомогою амінопропільних груп до часток діоксиду силіцію у вигляді аеросилу [5]. Можливість подальшого використання цієї сполуки по відношенню до біологічних об'єктів вимагає проведення комплексної оцінки впливу його на життєздатність організму, метаболічні показники, стан імунної системи тощо.
У зв'язку з цим метою роботи було дослідити вплив нанокомпозиту фулерену С60 з високодисперсним матеріалом на основі силіцію на ріст саркоми 37, стан клітинної ланки протипухлинного імунітету та біохімічні показники сироватки крові тварин з саркомою 37.
Матеріали та методи дослідження
Дослідження проведено на білих мишах-самцях лінії Balb/c віком 2–2,5 міс, вагою 20–25 г. Утримання тварин та проведення процедур із ними здійснювалися відповідно до прийнятих міжнародних правил проведення робіт із експериментальними тваринами. Для індукції пухлин тваринам перещеплювали у м'яз стегна 2x106 клітин саркоми 37 (С37) на тварину у розчині Хенкса.
Використано нанокомпозит фулерену С60 з високодисперсним матеріалом на основі аеросилу (ФВДМА), модифікованого амінопропільними групами. Для створення композиту використовували сферичні наночастинки (діаметром 10–15 нм) діоксиду кремнію (аеросилу А-300) з прикріпленими до поверхні амінопропільними ланцюгами з вільним ТЧН2-кінцем (0,9 ммоль/г). С60-амінопропілаеросил синтезовано шляхом приєднання молекул С60 (0,18 ммоль/г) до NH2-кінців амінопропільних ланцюгів [5]. Синтез композиту ФВДМА проводився шляхом сорбції з толуольних розчинів з наступним промиванням толуолом в екстракторі Сокслета в атмосфері аргону. Наявність та форму існування фулерену на поверхні носіїв встановлено за допомогою мас-спектрометрії, спектрів дифузного відбиття та ІЧ-спектроскопії. Механізм сорбції фулерену на кластерах аеросилу встановлено шляхом комплексного спектрального та квантовохімічного дослідження [6].
Тварин розподілено на групи: 1 — інтактні миші (п=10); 2 — миші з пухлинами, яким замість препарату вводили 0,9 % NaCl (п=25); 3 — миші з С37, яким інтраперитонеально вводили ФВДМА в об'ємі 0,2 мл (початкова концентрація ФВДМА у водному розчині — 2 мг/мл) один раз на 5 діб (п=25). Характер введення ФВДМА обрано з урахуванням того, що фулерени Сб0, які вводять щурам інтраперитонеально (доза — 500 мг/кг) виводяться з організму впродовж 2–4 діб [9]. Слід відзначити, що кількості наявного у використаній дозі нанокомпозиту фулерену С60 та аеросилу були нижчими від значень ЛД50 для фулерену С60 та аеросилу, які при пероральному введенні мишам становлять 600 та 1500 мг/кг ваги тіла відповідно [7, 8].
Ріст саркоми 37 характеризували за зміною її розмірів на 8-у, 11-у, 14-у, 17-у та 20-у добу, оцінюючи об'єм пухлини. Евтаназію піддослідних тварин здійснювали на 20-у добу росту пухлини, відбирали кров, селезінку, перитонеальні макрофаги та вилучали пухлини. Використано гомогенну фракцію пухлин після центрифугування при 3600 об/хв 15 хв. Вміст загального білка визначали з використанням методу Грінберга [9].
Сироватку крові отримували після центрифугування крові при 3000 g 15 хв. Вміст загального білка, альбуміну, глюкози, тріацилгліцеролів, холестеролу, метаболітів, які відображають функціональний стан нирок (сечовини та креатиніну) та активність ферментів (аланінамінотрансферази — АлАТ, аспартатамінотрансферази — АсАТ, лужної фосфатази — ЛФ, гаманглутамілтранспептидази — ГГТП) визначали на спектрофотометричному аналізаторі "Stat Fax 2100" фірми "AWARENESS TEHNOLOGY INC", виробництва США, за допомогою наборів реактивів фірми "ІНТЕРО, Лтд".
Лімфоцити отримували методом центрифугування (1500 об/хв, 40 хв) суспензії клітин селезінки у градієнті густини фіколверографіну (р=1,077) [10]. Перитонеальні макрофаги одержували з черевної порожнини мишей шляхом промивання 89 % середовищем RPMI-1640 з додавання 10 % ембріональної сироватки бика і 1 % гепарину (5 од/мл) та наступного центрифугування (1000 об/хв, 10 хв).
Імунологічні дослідження: цитотоксичної активності лімфоцитів, макрофагів, кооперативної цитотоксичності цих ефекторних клітин по відношенню до клітин С37, а також оцінку модуляції аутологічною сироваткою мишей цитотоксичної активності лімфоцитів та макрофагів проводили з використанням МТТ-тесту [10].
Вміст тіобарбітурат-активних продуктів (ТБ-АП), активність супероксидцисмутази (СОД), каталази та глутатіонпероксидази (ГП) оцінювали із застосуванням методу оптичної спектроскопії [9]. У сироватці крові визначали амінооксидазну активність церулоплазміну (АОАЦП) згідно [11].
Експериментальні дані обробляли загальноприйнятими методами варіаційної статистики. Вірогідність відмінностей між середніми величинами оцінювали з використанням t-критерію Стъюдента при рівні значимості р<0,05.
Результати та їх обговорення
Ріст пухлини. У кінетиці росту С37, при внутрішньом'язовому перещепленні мишам лінії Balb/c, можна виділити lag-фазу, яка становить проміжок від моменту перещеплення пухлини до 8-ї доби її росту. Починаючи від 8–9-ї до 17–18-ї доби слід виділити експоненційну фазу росту, за якої розміри пухлини лінійно зростають у 3,0 рази (р<0,05), з подальшим переходом у фазу стаціонарного росту (19–24-а доба), за якої розміри пухлин зростають на 20 % (р<0,05), (рис. 1). Ці дані знаходяться у відповідності з попередньо отриманими [9].
Рис. 1 Розмір саркоми 37 мишей Balb/c (1), а також мишей з С37, яким інтраперитонеально вводили нанокомпозит фулерену Сб0 з високодисперсним матеріалом на основі аеросилу — ФВДМА (2).
* р — < у порівнянні з мишами, які не отримували препарат.
Використання ФВДМА призводить до зменшення розміру пухлини у середньому на 25 % (р<0,05) починаючи від 17-ї доби росту в порівнянні з пухлинами тварин, яким не вводили нанокомпозит.
Кількість живих тварин з пухлинами, яким вводили нанокомпозит, є більшою на 40 % (р<0,05) на 30-у добу експерименту порівняно з тваринами, які не отримували ФВДМА. Проте показник середньої тривалості життя мишей з пухлинами, які отримували препарат, вищий лише на 9 % у порівнянні з тваринами, які не отримували ФВДМА (рис. 2).
Рис. 2 Виживаність мишей Balb/с з перещепленою саркомою 37 (1) та мишей з саркомою 37, яким вводили нанокомпозит фулерену С60 з високодисперсним матеріалом на основі аеросилу — ФВДМА (2)
Примітки: СГЖ — середня тривалість життя, ЗЗТЖ— -зростання загальної тривалості життя тварин з пухлиною, яким вводили нанокомпозит.
* р — < у порівнянні з мишами, які не отримували препарат.
Одержані результати узгоджуються з даними, представленими у роботі [12], які свідчать про встановлений протипухлинний та антиметастатичний ефект фулеренів С60 у дослідженнях з використанням моделі карциноми легені Льюїс. Крім того, в дослідах in vitro виявлено здатність фулерену С60 проявляти антипроліферативні властивості, які залежать від часу інкубації фулерену із суспензією пухлинних клітин епідермальної карциноми людини НЕР-2 та концентрації наночастинок [13], яку автори пояснюють здатністю фулерену С60порушувати зборку мікротрубочок у пухлинних клітинах та пригнічувати їх проліферацію.
Наявність протипухлинного ефекту ФВДМА обумовлює необхідність оцінки його впливу на показники метаболічного стану мишей з пухлинами. Результати проведених досліджень, які представлено в табл. 1, свідчать про відсутність змін у величинах досліджуваних біохімічних показників сироватки крові тварин з пухлинами за умов введення ФВДМА. Зростання активності АлАТ на 47 %, АсАТ — 39 % та ГГТП у середньому в 2,3 раза у порівнянні з сироваткою інтактних мишей може свідчити про деструктивні процеси у гепатоцитах мишей з пухлинами.
Таблиця 1. Вміст метаболітів та активність ферментів сироватки крові мишей в умовах досліду, (М±ш)
Примітка: АлАТ — аланін амінотрансфераза, АсАТ — аспартатамінотрансфераза, ЛФ — лужна фосфатаза, ГГТП — гама-глутамілтранспептидаза.
* р — < у порівнянні з інтактними мишами.
Одержані результати узгоджуються з наведеними в [7, 14], які свідчать про нетоксичність та відсутність мутагенного ефекту фулеренів C60 in vivo у дозах, які близькі до використаних у даній роботі.
Проведені дослідження цитотоксичної активності лімфоцитів селезінки, перитонеаль-них макрофагів, кооперативної цитотоксичної активності лімфоцитів та макрофагів по відношенню до аутологічних пухлинних клітин-мішеней дозволяють оцінити вплив введення нанокомпозиту на функціональну здатність клітинної ланки протипухлинного імунітету мишей з С37.
Встановлено, що цитотоксична активність як лімфоцитів, так і макрофагів тварин, яким вводили ФВДМА, не відрізняється для мишей з С37, що не отримували препарат (рис. 3А, 3Б). Проте цитотоксична активність лімфоцитів мишей, які не піддавалися дії препарату, з С37 по відношенню до пухлинних клітин вища в 2,6 раза (р<0,05) у порівнянні з інтактними мишами.
Проведено оцінку кооперативності макрофагальної та лімфоцитарної компонент системи клітинного імунітету по відношенню до пухлин. Виявлено, що кооперативна цитотоксичність цих ефекгорних клітин більш виражена у мишей з пухлинами, про що свідчить зростання у 2,2 раза та 2,8 раза показника цитотоксичного індексу для мишей з С37, які не піддавалися дії препарату та отримували ФВДМА, відповідно, у порівнянні з інтактними мишами (рис. 3В). Зростання цього показника для лімфоцитів, а також кооперативної цитотоксичності макрофагів та лімфоцитів мишей з С37 є результатом сформованої імунноі відповіді в організмі на антигени аутологічних пухлинних клітин. Слід відзначити, що введення ФВДМА не спричинює змін у величинах сумісної цитотоксичної активності лімфоцитів та макрофагів мишей з пухлинами (рис. 3В).
Досліджено характер модулюючого впливу аутологічної сироватки мишей на цитотоксичну активність ефекгорних клітин та їх кооперативність у реалізації цитотоксичного ефекту щодо клітин С37. Величина індексу модуляції активності лімфоцитів аутологічною сироваткою мишей з С37, які отримували ФВДМА, була нижчою на 143 % від величини індексу для мишей з С37, яким не вводили ФВДМА, та на 10 % від показник для інтактних мишей (табл. 2). Величина індексу модуляції активності перитонеальних макрофагів мишей з С37, які отримували ФВДМА, знижувалась на 121 % порівняно з показником для мишей з С37 та на 37 % (р<0,05) у порівнянні з інтактними тваринами. Крім того, введення нанокомпозиту фулерену С60 призводить до зниження індексу модуляції сироваткою кооперативної цитотоксичності лімфоцитів та макрофагів на 86,8 % (р<0,05) у порівнянні із величиною даного показника для тварин з пухлинами, які не отримували нанокомпозит, та на 15 % (р<0,05) порівняно з інтактними мишами (табл. 2). Отримані результати вказують на супресорний ефект нанокомпозиту на ланку протипухлинного імунітету, яка опосередковує взаємодію клітинного та гуморального компонентів.
Таблиця 2. Модуляція цитотоксичної активності ефекторних клітин імунної системи аутологічною сироваткою мишей з саркомою 37, (М±ш)
Примітка: * р < у порівнянні з інтактними мишами, ** р < у порівнянні з мишами з С37, які не отримували препарат.
Існуючі дані про вплив фулеренів С60 на систему імунного захисту неоднозначні, оскільки ці наночастинки здатні індукувати розвиток реакцій специфічного імунітету у вигляді синтезу специфічних імуноглобулінів G [15], проте з іншого боку, при захопленні фулеренів С60фагоцитуючими клітинами у кровотоці виникає ймовірність небажаних ефектів на імунну систему у вигляді імуностимуляції та імуносупресії [15].
Результати свідчать про супресорний ефект введення ФВДМА на цитотоксичну активність лімфоцитів по відношенню до клітин С37, а аутологічна сироватка тварин з пухлинами, які отримували ФВДМА, інгібує цитотоксичну активність лімфоцитів, макрофагів та їх кооперативність. Результати узгоджуються з представленим у роботі [21], які в дослідах in vivo свідчать про пригнічення вуглецевими нанотрубками та фулеренами С60 функції В-лімфоцитів через індукції синтезу ТФР-бета макрофагами. Імуносупресія також може бути опосередкована токсичністю сполук фулерену по відношенню до Т-клітин, однак підтвердження даного факту вимагає подальших досліджень.
Враховуючи здатність фулеренів модулювати вільнорадикальні процеси окиснення, проведено дослідження впливу введення нанокомпозиту на показники проантиоксидантного стану сироватки крові тварин з пухлинами, враховуючи, що продукти перекисного окиснення ліпідів здатні проявляти мутагенний та мембранодестабілізуючий ефект.
Не виявлено зростання вмісту продуктів окиснення (ТБ-АП) у сироватці крові мишей з С37, які отримували нанокомпозит, у порівнянні із мишами, які не піддавалися дії ФВДМА (табл. 3). За умов введення ФВДМА також не спостерігається змін в активності загальної супероксидцисмутази (СОД), каталази та амінооксидазної активності церулоплазміну (АОА ЦП) у сироватці крові порівняно з відповідними величинами для мишей з пухлиною, які отримували препарат (табл. 3).
Таблиця 3. Вміст ТБК-активних продуктів та активність антиоксидантних ферментів сироватки крові та пухлин мишей з саркомою 37 та за умов введення композиту фулерену С60 з високодисперсним матеріалом на основі аеросилу (ФВДМА), (М±ш)
Примітка: ТБ-ТА — тіобарбітурат-активні продукти (нмоль 10-4/л для сироватки крові або н моль/мг білка для гомогенної фракції пухлин); СОД — супероксиддисмутаза; АОА ЦП — амінооксидазна активність церулоплазміну; ГП — глутатіонпероксидаза, нВ — не визначали.
* р < у порівнянні з інтактними мишами, ** р < у порівнянні з мишами з С37, які не отримували препарат.
Порівняно з інтактними мишами, рівень вмісту ТБ-АП є вищим на 26 % (р<0,05) і 34 % (р<0,05) у сироватці мишей з пухлинами, які не отримували та отримували ФВДМА, відповідно. У сироватці крові активність СОД зростає у 2,7 раза для мишей з пухлиною та у 2,9 раза для мишей з С37, які отримували нанокомпозит у порівнянні з величиною показника для інтактних мишей. В той же час активність каталази у сироватці крові мишей з пухлинами знижується у середньому на 43 % (р<0,05) відносно показника для інтактних мишей. Амінооксидазна активність церулоплазміну зростає на 83 % та 72 % у сироватці крові мишей з С37, які не отримували чи отримували ФВДМА, відповідно порівняно з інтактними тваринами (табл. 3). Враховуючи здатність церулоплазміну виступати у якості білка гострої фази, активність якого індукується у відповідь на наявність запального процесу [П], ймовірно введення ФВДМА не призводить до виникнення додаткової запальної реакції в організмі мишей з саркомою 37.
Встановлено, що введення ФВДМА сприяє зростанню інтенсивності ПОЛ у клітинах пухлин: вмісту ТБ-АП зростає на 25 % (р<0,05) у порівнянні з тваринами, які не отримували нанокомпозит (табл. 3). Поряд з цим активність загальної СОД у пухлині знижується на 29 % (р<0,05) порівняно з показниками для мишей, які не отримували нанокомпозит, а активність каталази та глутатіонпероксидази не змінюється (табл. 3). Тобто, введення нанокомпозиту фулерену С60 з високодисперсним матеріалом на основі аеросилу обумовлює зсув проантиоксидантного стану в пухлинних клітинах у бік переважання окисних процесів.
Таким чином, результати проведених досліджень при введенні фулерен-вмісного нанокомпозиту (у сумарній дозі 2 мг/тварину) мишам лінії Balb/c з перещепленою саркомою 37 свідчать про відсутність його впливу на організм за біохімічними показниками сироватки крові та показниками окисного метаболізму. Встановлено супресорний ефект введення фулерен-вмісного нанокомпозиту на ланку системи імунного захисту, яка опосередковує взаємодію клітинної та гуморальної компонент у реалізації протипухлинного ефекту, а також на цитотоксичну активність лімфоцитів селезінки мишей щодо клітин саркоми 37. Поряд з цим не виявлено впливу даного нанокомпозиту по відношенню до клітинної ланки імунної системи, а також здатності ФВДМА сприяти синтезу церулоплазміну як білка, що опосередковує розвиток запальної реакції. Отримані результати вказують на біосумісність та можливість використання фулерен-вмісного нанокомпозиту на основі амінопропілаеросилу при проведенні досліджень на біологічних системах. Однак його застосування у системах in vivo, можливо, потребує додаткового використання сполук з імуномодулюючим ефектом. Інгібування росту саркоми 37 за введення ФВДМА супроводжується зростанням інтенсивності окисних процесів у пухлині, що обумовлює перспективність проведення подальших досліджень ефектів даного нанокомпозиту в трансформованих клітинах по відношенню до метаболічних шляхів, пов'язаних з окисним гомеостазом.
ЛІТЕРАТУРА
1. Fullerenol cytotoxic conjugates for cancer chemotherapy / S. Sengupta, P. Chaudhuri, A. Paraskar [et al.] //Acs Nano. — 2009. — V. 3, № 9. — P. 2505–2514.
2. Effect of UV irradiation of Merene-containing composite in biological samples / V.M. Yashchuk, K.M. Kushnir, O.A. Golub [et al.] // Functional Materials. — 2003. — V 10, № 3. — P. 525–527.
3. Взаємодія гідроксильованої поверхні кремнезему та молекул води с фулереном C60: модельні дослідження / О.А. Голуб, А.В. Хаврюченко, Ю.І. Прилуцький [та ін.]. // Доповіді Національної академії наук України. — 2003. — №11. — С. 153–156.
4. Nanotechnology applications in cancer / S. Nie, Y. Xing, GJ. Kim [et al.] //Ann. Rev. Biomed. — 2007. — V. 9. — P. 12.1–12.32.
5. Fullerenes immobilized at silica surface: topology, structure and bioactivity / A. Golub, O. Matyshevska, S. Prylutska [et al.] // J. Mol. Liq. — 2003. — V. 105. — P. 141–147.
6. Structure of C60 fullerene in water: spectroscopic data / Scharff P., Risch K., Carta-Abelmann L. [et al.] // Carbon. — 2004. — V. 42, № 5–6. — P. 1203–1206.
7. C60 fullerene is a powerful antioxidant in vivo with no acute or subacute toxicity / N. Gharbi, M. Pressac, M. Hadchouel [et al.] // Nano Lett. — 2005. — V. 5. — P. 2578–2585.
8. Fubini B. liability of biological responses to silicas: effect of origin, crystallinity, and state of surface on generation of reactive cells / B. Fubini, I. Fenoglio, Z. Elias, O. Poirot // J. Environ Pathol. Toxicol. Oncol. — 2001. — V 20, № 1. — P. 95–108.
9. The influence of sodium dichloroacetate on the oxidative processes in sarcoma 37 / L.V. Sorokina, T.V. Pyatchanina, G.V. Didenko [et al.] // Experimental Oncology. — 2011. — V 33, № 4. — P. 216–221.
10. The application of Merene C60 for the modification of an anticancer vaccine based on metabolism products of Bacillus subtilis 7025 / G.V. Didenko, L.V. Sorokina, Eu.G. Shpak [et al.] // Journal of Biological Physics and Chemistry. — 2011. — V. 11. — P. 30–35.
11. Changes in the Proportion of Blood Metalloproteids as a Result of Arterial Hypertension Treatment in Liquidators of the Chomobyl NPP Accident Consequences / O. Melnikov, T. Pyatchanina, V. Momot [et al.] // Int. J. Rad. Med. — 2003. — V. 5, № 1–2. — P. 237–245.
12. Using water-soluble fullerenes in anticancer therapy / S.V. Prylutska, A.P. Burlaka, P.P. Klymenko [et al.] // Cancer Nano. — 2011. — V. 2, № 1–6. — P. 105–110.
13. Wilson S.R. Biological aspects of fullerenes/ S.R. Wilson. In: Fullerenes Chemistry, Physics and Technology /Ed. K.M. Kadish, R.S. Ruofif. — New York: John Wiley&Sons, 2000. — P. 437–466.
14. Andrievsky G. Is the C60 fullerene molecule toxic? / G. Andrievsky, V. Klochkov, L. Derevyanchenko // Fullerenes, Nanotubes, and Carbon Nanostruct. — V. 13. — P. 363–376.
15. Zolnik B.S. Minireview: Nanoparticles and the Immune System / B.S. Zolnik, A. Gonzalez-Femandez, N. Sadrieh, M.A. Dobrovolskaia // Endocrinology. — 2010. — V. 151, № 2. — P. 458–465.
REFERENCES
1. Fullerenol cytotoxic conjugates for cancer chemotherapy / S. Sengupta, P. Chaudhuri, A. Paraskar [et al.] //Acs Nano. — 2009. — V. 3, № 9. — P. 2505–2514.
2. Effect of UV irradiation of Merene-containing composite in biological samples / V.M. Yashchuk, K.M. Kushnir, O.A. Golub [et al.] // Functional Materials. — 2003. — V 10, № 3. — P. 525–527.
3. Vzayemodiya hidroksyl'ovanoi poverkhni kremnezemu ta molekul vody s fulerenom C60: model'ni doslidzhennya / O.A. Holub, A.V. Khavryuchenko, Yu.I. Pryluc'kyj [ta in.]. // Dopovidi Nacional'noi akademii nauk Ukrainy. — 2003. — №11. — S. 153–156.
4. Nanotechnology applications in cancer / S. Nie, Y. Xing, GJ. Kim [et al.] //Ann. Rev. Biomed. — 2007. — V. 9. — P. 12.1–12.32.
5. Fullerenes immobilized at silica surface: topology, structure and bioactivity / A. Golub, O. Matyshevska, S. Prylutska [et al.] // J. Mol. Liq. — 2003. — V. 105. — P. 141–147.
6. Structure of C60 fullerene in water: spectroscopic data / Scharff P., Risch K., Carta-Abelmann L. [et al.] // Carbon. — 2004. — V. 42, № 5–6. — P. 1203–1206.
7. C60 fullerene is a powerful antioxidant in vivo with no acute or subacute toxicity / N. Gharbi, M. Pressac, M. Hadchouel [et al.] // Nano Lett. — 2005. — V. 5. — P. 2578–2585.
8. Fubini B. liability of biological responses to silicas: effect of origin, crystallinity, and state of surface on generation of reactive cells / B. Fubini, I. Fenoglio, Z. Elias, O. Poirot // J. Environ Pathol. Toxicol. Oncol. — 2001. — V 20, № 1. — P. 95–108.
9. The influence of sodium dichloroacetate on the oxidative processes in sarcoma 37 / L.V. Sorokina, T.V. Pyatchanina, G.V. Didenko [et al.] // Experimental Oncology. — 2011. — V 33, № 4. — P. 216–221.
10. The application of Merene C60 for the modification of an anticancer vaccine based on metabolism products of Bacillus subtilis 7025 / G.V. Didenko, L.V. Sorokina, Eu.G. Shpak [et al.] // Journal of Biological Physics and Chemistry. — 2011. — V. 11. — P. 30–35.
11. Changes in the Proportion of Blood Metalloproteids as a Result of Arterial Hypertension Treatment in Liquidators of the Chomobyl NPP Accident Consequences / O. Melnikov, T. Pyatchanina, V. Momot [et al.] // Int. J. Rad. Med. — 2003. — V. 5, № 1–2. — P. 237–245.
12. Using water-soluble fullerenes in anticancer therapy / S.V. Prylutska, A.P. Burlaka, P.P. Klymenko [et al.] // Cancer Nano. — 2011. — V. 2, № 1–6. — P. 105–110.
13. Wilson S.R. Biological aspects of fullerenes/ S.R. Wilson. In: Fullerenes Chemistry, Physics and Technology /Ed. K.M. Kadish, R.S. Ruofif. — New York: John Wiley&Sons, 2000. — P. 437–466.
14. Andrievsky G. Is the C60 fullerene molecule toxic? / G. Andrievsky, V. Klochkov, L. Derevyanchenko // Fullerenes, Nanotubes, and Carbon Nanostruct. — V. 13. — P. 363–376.
15. Zolnik B.S. Minireview: Nanoparticles and the Immune System / B.S. Zolnik, A. Gonzalez-Femandez, N. Sadrieh, M.A. Dobrovolskaia // Endocrinology. — 2010. — V. 151, № 2. — P. 458–465.
Надійшла до редакції 23.02.2012 p.